Skip to main content

ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ С

Дата публікації: . Опубліковано в Новини.

Вірусні гепатити – найбільш поширені інфекційні захворювання печінки.

Вірусний гепатит С ( ВГС) є одним з них.

Лікарі називають його «лагідним» або «мовчазним убивцею» через те, що вірус часто не має помітних симптомів і може спричиняти як гостру, так і хронічну інфекцію.

Як правило, ця інфекція виявляється випадково, при обстеженні у вагітних жінок, перед операцією, направленням на лікування до стаціонару тощо. Це пояснюється тим, що гепатит С має гострий перебіг лише у 15% хворих, при цьому рідко бувають жовтяниця, нудота, блювання. У 60-75% пацієнтів захворювання переходить у хронічну форму, і через 15-20 років призводить до цирозу, а іноді й раку печінки. 

 

ОСНОВНІ ФАКТИ:

  • Близько 15–45% інфікованих осіб спонтанно позбавляються вірусу протягом шести місяців після інфікування без будь-якого лікування. У решти розвивається хронічна інфекція ВГС.
  • За даними ВООЗ, 71 млн людей у світі страждає на хронічну інфекцію вірусу гепатиту С.
  • У значної кількості осіб із хронічною інфекцією розвивається цироз або рак печінки.
  • У осіб із хронічною інфекцією ВГС ризик розвитку цирозу печінки протягом 20 років становить 15–30%. Майже 399 000 людей помирає щороку від ВГС, переважно від цирозу та гепатоцелюлярної карциноми.
  • За допомогою сучасних препаратів прямої противірусної дії можна вилікувати більш як 95% людей з інфекцією гепатиту С, проте доступ до діагностики та лікування залишається низьким.
  • Антитіла, що виявляються в організмі інфікованої людини, не захищають від повторного інфікування вірусом гепатиту С.
  • Вірусний гепатит С може супроводжуватися ураженням нирок, легенів, суглобів, системи крові тощо.

 

ШЛЯХИ ІНФІКУВАННЯ

  • Вірус гепатиту С передається головно через кров (зазвичай достатньо незначної кількості зараженої крові щоб інфікуватися):

– під час вживання наркотиків ін’єкційно (спільне використання засобів для ін’єкцій);

– унаслідок повторного застосування або недостатньої стерилізації обладнання у медичних закладах;

– під час переливання неперевіреної крові та її компонентів.

  • Можливе передавання ВГС статевим шляхом та вертикально (від інфікованої матері дитині); однак такі випадки фіксують нечасто: ризик передавання від інфікованої матері до дитини, яка не має ВІЛ, становить близько 5%, а статевий шлях інфікування в гетеросексуальних парах зустрічається ще рідше.

ВГС НЕ ПЕРЕДАЄТЬСЯ:

  •  через грудне молоко; 
  • харчові продукти, воду;
  • під час безпечних контактів (обійми, поцілунки, спільне вживання харчових продуктів та напоїв).

 

СИМПТОМИ:

Інкубаційний період ВГС (період від інфікування до перших клінічних проявів) складає від двох тижнів до шести місяців.

У 80% випадків після інфікування немає жодних симптомів. У деяких інфікованих людей можливі:

  • виражена загальна слабкість;
  • висока температура;
  • втома;
  • втрата апетиту;
  • нудота;
  • блювання;
  • болі в животі;
  • потемніння сечі;
  • світлий кал;
  • болі в суглобах;
  • жовтяниця (пожовтіння шкіри та слизових оболонок).

Також можливі позапечінкові прояви хронічної інфекції ВГС:

  • кріоглобулінемія;
  • гломерулонефрит;
  • васкуліти;
  • артрити тощо.

 

ПРОФІЛАКТИКА

Вакцини проти гепатиту С не існує, тому профілактика інфекції ВГС полягає у зниженні ризику інфікування в медичних закладах і серед уразливих груп населення, наприклад людей, що вживають наркотики ін’єкційно.

Гепатит С можна попередити через дотримання «безпечного» способу життя. 

До засобів профілактики ВГС належать:

  • застосування бар’єрних контрацептивів;
  • користування засобами разового (шприци, голки, крапельні системи, гінекологічні оглядові дзеркала тощо) та індивідуального (зубні щітки, леза для гоління, контактні лінзи) призначення;
  • користування засобами індивідуального захисту (рукавички, окуляри, фартухи тощо);
  • користування стерильним інструментарієм багаторазового призначення (манікюрний, стоматологічний, хірургічний, лабораторний, інструмент для пірсингу, татуажу тощо).

В (на відміну від гепатитів А і В) ще не створено.

Зробити вакцину від гепатиту С дуже складно, оскільки збудникінфекції має високу мінливість.

ЛІКУВАННЯ існує, це не вирок. Воно допоможе одужати або значно стримати розвиток захворювання. Нині існує якісне та ефективне лікування для пацієнтів з вірусним гепатитом С. Проте, станом на зараз першочерговий доступ до лікування отримують військові, а також люди з ко-інфекцією, тобто у випадку, якщо окрім вірусного гепатиту С людина хворіє також на туберкульоз або має ВІЛ-інфекцію.

Ліки, що закуповує Україна, є універсальними, оскільки ефективно діють одразу на всі генотипи вірусу гепатиту С та відповідають новим рекомендаціям Європейської асоціації з вивчення хвороб печінки.

 

АЛГОРИТМ ДІЙ ДЛЯ ПАЦІЄНТА З ГЕПАТИТОМ С  дивитися тут 

 

Джерела: Центр громадського здоров’я

МОЗ України;

КНП ХОР «ОЦМСЗСЖІАД»