Вакцинація дітей: Найчастіші запитання батьків та відповіді на них
На жаль, рівень охоплення щепленнями в Україні залишається нижчим за рекомендований Всесвітньою організацією охорони здоровʼя.
Питання вакцинопрофілактики в Україні стоїть дуже гостро.
Основні проблеми:
– недостатність забезпечення вакцинами коштом державних програм;
– перебої з поставками вакцин;
– висока вартість вакцин, які не закуповує держава;
– антивакцинаторські настрої частини суспільства.
Розглянемо поширені запитання , які постають перед батьками щодо вакцінації, та відповіді них.
«Дитина ще маленька»
Моя дитина ще дуже маленька. Може, не треба зараз вакцинувати, хай трохи окріпне?
Поки дитина не має щеплень – вона не захищена від відповідних інфекцій. Вакцинація не загрожує здоров’ю та розвитку дитини.
Але ж дитина на грудному вигодовуванні. Її захищатиме материнське молоко.
Грудне вигодовування справді може знижувати частоту інфекцій у дітей. Діти на грудному вигодовуванні рідше хворіють на пневмонію, кишкові інфекції, отит.
І взагалі мають міцніше здоровʼя навіть через роки після завершення грудного вигодовування.
Однак насправді грудне молоко містить мало антитіл класу IgG, і ці антитіла руйнуються в шлунку. Тому грудне вигодовування не замінює вакцинацію дитини.
«Зараз не час»
Нині наближається період сезонних заворювань. Чи безпечно вакцинувати дитину під час епідемії грипу чи спалахів інших хвороб?
Немає жодних протипоказань до вакцинації під час епідемії грипу або спалаху іншого захворювання.
Для вашої дитини ВАЖЛИВІШЕ пройти вакцинацію під час епідемії грипу або спалаху іншої інфекції. Наприклад, якщо є спалах кору, дитині терміново треба слід зробити щеплення вакциною КПК (яке захищає від кору, паротиту та краснухи). Чим більше людей, які хворіють на вакцинокеровані інфекційні захворювання можуть потенційно контактувати з вашою дитиною, тим більше дитина потребує захисту.
Не бійтеся, якщо дитина пройде вакцинацію після зараження інфекцією, а її симптоми ще не проявилися (інкубаційний період). Вакцина не посилить тяжкість захворювання, якщо воно розвинеться!
Звичайно, що за умов інфекційних спалахів при відвідуванні медичного закладу для отримання щеплення важливо суворо дотримуватися правил інфекційного контролю:
– завчасно записатися на прийом для вакцинації;
– прийти в чітко визначений час;
– дотримуватися дистанції, у разі виникнення черги;
– користуватися медичною маскою;
– не приходити на вакцинацію, якщо в дитини є ознаки застуди (це можуть бути симптоми COVID-19);
– якщо ви або ваша дитина перехворіла на COVID-19, пройти вакцинацію можна після одужання.
В умовах пандемії СOVID-19, наприклад, ще більшої актуальності набула вакцинація проти грипу та пневмококової інфекції. Обговоріть це питання з лікарем-педіатром та обов’язково запишіться на вакцинацію!
Може, достатньо вакцинувати маму, щоб дитині передались антитіла?
Це працює, якщо вакцинувати вагітну. Усім вагітним у третьому триместрі бажано отримати вакцину АКДП, щоб дитина була захищена від кашлюку. Антитіла, що утворилися внаслідок щеплення від COVID-19, проникають у грудне молоко.
Однак свої щеплення за календарем дитина має отримати особисто.
«Вакцини перевантажують імунітет»
Чи правда, що багатокомпонентні вакцини занадто «навантажують» імунітет?
Це поширена в суспільстві думка, але вона не має обгрунтування з позиції фізіології імунітету. Розглянемо на прикладі вакцини АКДП.
Згідно з календарем щеплень у 2 місяці ми маємо ввести дитині шестикомпонентну вакцину. У її складі компоненти від кашлюку, дифтерії, правця, гепатиту В, поліомієліту та гемофільної інфекції.
Може здаватися, що це багато компонентів за раз.
Я розумію емоційне бажання вберегти дитину. Від усього. І від уколів також. Але що буде легше: один укол чи шість? Імовірно, що один.
Уявімо, що все-таки будемо вводити однокомпонентні вакцини. По одній вакцині за один візит. Рахуємо. До віку 1,5 року дитина має отримати:
– 3 щеплення від гепатиту B;
– 3 дози від гемофільної інфекції;
– 4 дози вакцини від правця;
– 4 від поліомієліту;
– 4 від кашлюку;
– 4 від дифтерії.
Загалом 22 уколи, замість 4. Аж ніяк не легше. Також урахуємо, що однокомпонентної вакцини тільки від дифтерії чи тільки від кашлюку не існує взагалі.
Але ж якщо стільки компонентів, то дитина точно погано перенесе вакцинацію…
Не бійтеся. Реакція на вакцину не залежить від кількості компонентів. Подібна історія з трикомпонентною вакциною КПК (кір, паротит, краснуха). Вакцина буває тільки комплексна.
Я регулярно роблю дітям по кілька вакцин за раз. Усе добре. Чому я не боюся? Тому що багато знаю про вакцини. І точно відомо, що це безпечно.
Тоді ми, мабуть, краще почекаємо до 2-х років, коли буде хоч менше доз вакцини.
Це може бути дуже небезпечно. Ніхто не скаже напевно – підхопить дитина інфекцію чи ні. Так, дуже шкода робити укол, бо дитина буде плакати. Однак подумайте, скільки аналізів і уколів знадобиться під час лікування пневмонії чи менінгіту.
«Моя дитина хвора»
Ми не будемо вакцинуватися. Адже дитина перед щепленням має бути абсолютно здоровою, чи не так?
Є стани, які тривають довічно. Наприклад, ДЦП, астма, псоріаз тощо. Можна адаптувати людину до самостійного життя, підібрати види фізичної активності, коригувати прояви хвороби, але вилікувати її остаточно не можливо.
Чи можна щеплювати дитину або дорослого з такими захворюваннями? Можна і потрібно. Бо інфекційне захворювання може завдати великої шкоди. Ризик ускладнень від кашлюку або пневмококової інфекції вищий, а лікування складніше.
Діти з атопічним дерматитом потребують щеплення від вітрянки. Це група ризику з розвитку інфекції шкіри та важчого перебігу вітряної віспи. Діти з збільшеними аденоїдами мають шанс уникнути риносинуситу та отиту завдяки вакцинації від пневмококової інфекції. Щеплення від пневмококової інфекції також захищає від пневмонії та менінгіту. Близько третини всіх менінгітів у дітей викликано саме пневмококами.
Ну добре, з пожиттєвими захворюваннями зрозуміло.
А як бути, наприклад, із прорізуванням зубів чи ГРВІ?
Вакцинацію ж ліпше відкласти?
У маленьких дітей щеплення часто збігаються з прорізуванням зубів та першими ГРВІ. За нормального загального стану, якщо немає лихоманки, період появи зубів не є протипоказанням до щеплень.
Із відвідуванням садочка ГРВІ трапляються у дітей часто. Нежить навіть під час неускладненого ГРВІ може тривати 5—7 днів. Вологий кашель — 2-3 тижні. Якщо дитина нормально при цьому почувається — щеплювати можна.
Перед хірургічним втручанням бажано, щоб дитина була щеплена від гепатиту В. Якщо було переливання крові чи плазми крові — є тимчасове обмеження на щеплення живими вакцинами (БЦЖ, від вітрянки, КПК).
«А раптом моя дитина хвора?»
Я не згоден на вакцинацію дитини без попереднього
обстеження. Бо ж раптом ми чогось не знаємо…
Спеціально обстежувати дитину перед щепленням не треба. Це зайві уколи для забору крові. Зайві консультації суміжних спеціалістів. Зайві витрати часу і коштів. Такі обстеження переважно не призводять до вакцинації, а навпаки, створюють хибні протипоказання.
Запланована чи перенесена операція — це не протипоказання для вакцинації. Є рекомендація виконати щеплення за 2 доби чи раніше, якщо заплановане велике оперативне втручання. Але це не стосується випадків, коли потрібна екстрена вакцинопрофілактика. Наприклад, у разі травми, що передбачає ризик інфікуватися збудником правця, або дитині потрібно провести профілактику сказу.
Якщо немає гострого захворювання з лихоманкою — вакцинувати дитину можна. Залишкові явища після перенесеної ГРВІ — часте хибне протипоказання до щеплень.
Після перенесеного COVID-19 можна вакцинуватися, щойно дитина вже не має гострих проявів інфекції та завершився період самоізоляції.
Не шукайте щось «приховане». Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень затверджений наказом МОЗ від 16.09.2011 Nº 595. За потреби можете ознайомитися з ним детальніше.
Може, хоч аналізи якісь здати?
Ви, мабуть, чули, що зазвичай перед щепленнями радятьздати загальний аналіз сечі та крові. Однак такі поради недоцільні, бо це доволі примітивні дослідження, щоб за ними намагатись оцінити «стан здоровʼя взагалі».
У дитини без симптомів і скарг, із нормальною температурою тіла це буде зайвим втручанням, зайвим болем, і ви даремно витратите кошти.
А раптом дитина вже чимось заразилася, але ще немає симптомів? От аналіз їх і покаже.
Спочатку зʼявляються симптоми гострої інфекції, а потім — зміни в аналізах, а не навпаки. Бо інакше б можна було би здати аналізи, щоб дізнатися, чи не захворіє, бува, дитина найближчим часом. А що, зручно ж? Можна було би відпустки планувати…
Насправді ж якщо симптомів немає, то і протипоказань до щеплення немає. Не можна щеплювати в період гострого захворювання, якщо температура вища за 38,0° і є порушення загального стану. А це очевидно й без аналізів.
Ні в протоколах, ні в міжнародних настановах, ні в інструкціях до вакцин не сказано робити аналіз крові та сечі перед щепленням.
Аналізи не прогнозують, як буде протікати період після вакцинації. Не існує такого аналізу, щоб передбачити, чи буде температура на щеплення і як дитина
почуватиметься.
«Навіщо взагалі ті вакцини»
Я не бачу сенсу вакцинувати дитину. Ми не плануємо хворіти.
На жаль, неможливо передбачити, що інфекція не настане. Натомість вакцинацію можемо провести в день, який самі оберемо. Щеплення — контрольований і безпечний процес, на відміну від хвороби.
Інфекція може давати непрогнозовані ускладнення, інколи навіть віддалені, через роки після захворювання. Наприклад, підгострий склерозуючий паненцефаліт може розвинутися й через 10 років після перенесеного кору та призвести до незворотньої інвалідизації або навіть смерті людини.
Може, тоді зробити лише «обовʼязкові» щеплення?
«Додаткових» робити не треба?
В Україні дуже маленький Національний календар щеплень. Якби нова вакцина з’явилася в «обов’язковому» переліку, держава була би зобовʼязана забезпечити щепленнями всіх дітей. Наприклад, є проєкт, згідно з яким у календар щеплень має увійти вакцина від пневмококової інфекції. Однак для України це серйозне економічне питання, особливо під час війни.
У багатьох країнах світу календарі щеплень більші ніж у нас. Дітей вакцинують від ротавірусу, вітрянки, пневмококової та менінгококової інфекцій. Означення «додаткові» або «рекомендовані» не означають, що українським дітям не потрібен захист від ротавірусної інфекції чи менінгококу. Просто батьки закуповують відповідні вакцини за власний кошт.