ХАРЧОВІ ОТРУЄННЯ – НЕБЕЗПЕКА ДЛЯ ЖИТТЯ!

Одним із захворювань, які часто виникають у літній період є харчове отруєння.

Харчове отруєння виникає після вживання недостиглих плодів, які діти часто їдять одразу з дерева, неякісні продукти харчування: мʼясні і рибні продукти, вʼялена та копчена риба, ковбасні і кулінарні вироби, яйця з недостатньою термічною обробкою, гриби і різноманітні консерви домашнього виготовлення. Особливу увагу потрібно приділити кисломолочним продуктам, які швидко псуються в спеку і теж можуть викликати проблеми зі шлунком. Також причиною захворювання може стати неправильне заморожування та розморожування харчових продуктів, недотримання норм гігієни – брудні руки, посуд, а також незвична для дитини їжа та вода в новому місці перебування.

ЗБУДНИКИ, ЩО МОЖУТЬ СПРИЧИНИТИ ІНТОКСИКАЦІЮ:

– віруси, бактерії, паразити, хвороботворні грибки і продукти їх метаболізму;

– отрути рослинного походження – отруйні ягоди, гриби;

– неорганічні токсини – нітрати, пестициди тощо, які можуть міститися в продуктах, вирощених з їх застосуванням.

СИМПТОМИ ХАРЧОВИХ ОТРУЄНЬ:

– втрата апетиту, млявість, слабкість;

– біль та спазми в животі;

– підвищене газоутворення;

– нудота, блювання;

– діарея;

– наявність крові та слизу в калі;

– лихоманка;

– головний біль;

– зневоднення: слабкість, спрага, сухість слизових оболонок, зниження частоти сечовипускання;

– будь-яке порушення зору, що характерне для ботулізму.

ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ХАРЧОВОМУ ОТРУЄННІ:

ПРИЙМАННЯ СОРБЕНТІВ. 

Сорбент зв’язує і виводить токсини, не дозволяючи їм всмоктатися в стінки шлунка. Це всім відоме активоване вугілля. Можна застосувати також ентеросорбент смекту, атоксіл, полісорб тощо. 

ВЖИВАННЯ ВЕЛИКОЇ КІЛЬКОСТІ ЧИСТОЇ ВОДИ – кип’яченої або бутильованої. Маленьким дітям віком до 2 років пити тільки теплу кип’ячену воду (37-39оС)  по чайній ложці води кожні три-п’ять хвилин.

Якщо блювання не припиняється, а температура тіла піднялася вище 38оС, слід звернутися до лікаря-педіатра.

! Медичні препарати заборонено давати дітям без призначення лікаря.

ЧОГО НЕ МОЖНА РОБИТИ ПРИ ХАРЧОВОМУ ОТРУЄННІ:

– не можна приймати ліки без призначення лікаря;

– робити клізми, це може порушити мікрофлору кишківника і посилити діарею;

– приймати закріплювальні засоби від діареї, це перешкоджатиме очищенню організму;

– їсти до припинення блювання та діареї, пити газовану або некип’ячену воду, молоко чи кисломолочні напої;

– нагрівати живіт чи прикладати грілку, оскільки це може спричинити кровотечу;

– викликати блювання у маленьких дітей, оскільки вони можуть захлинутися блювотними масами;

– не залишати хворого без нагляду, особливо за тяжких отруєнь;

ДІЄТА ПІСЛЯ ХАРЧОВОГО ОТРУЄННЯ:

Після зникнення симптомів отруєння необхідно харчуватися невеликими порціями п’ять-шість разів на добу, вживати достатню кількість рідини.

Протягом першого тижня після отруєння харчування повинно містити такі продукти:

– сухарі, сухе печиво типу;

– рідкі каші на воді (рисова, вівсяна);

– картопляне пюре на воді без олії;

– супи-пюре.

Дієта виключає молочні продукти, хлібобулочні вироби, свіжі фрукти та овочі, гострі, солоні, смажені та копчені страви.

ЩОБ ЗАПОБІГТИ ХАРЧОВОМУ ОТРУЄННЮ НЕОБХІДНО:

– уникати придбання у випадкових осіб, в місцях, не пристосованих для торгівлі, рибних, мʼясних і молочних продуктів, консервів, кулінарних і кондитерських виробів;

–  дотримуватись санітарно-гігієнічних норм та правил перед приготуванням та вживанням їжі – миття рук з милом протягом 40-60 секунд;

– дезінфікувати кухонні поверхні та інвентар;

– не допускати контакту сирих та готових продуктів: використовувати різні ножі та кухонні дошки при приготуванні сирого м’яса, готових до вживання продуктів, овочів і фруктів;

– тримати продукти, що швидко псуються тільки в холодильнику і слідкувати за терміном їх зберігання;

– перевіряти температурний режим в морозильній камері (не вище -18оС);

– правильно заморожувати та розморожувати продукти, заморожувати – швидко, а розморожувати краще поступово, перемістивши в холодильну камеру;

– не зберігати продукти у відкритому вигляді, захищати їх від проникнення мух та мишей;

– при приготуванні мʼясних та рибних страв треба дотримуватися рекомендацій щодо термічної обробки продуктів, більшість бактерій гине при нагріванні вище 100оС;

– молоко перед вживанням слід кипʼятити;

– ретельно промивати під проточною водою фрукти та овочі, зелень краще потримати 20 хвилин у содовому розчині (1 чайна ложка соди на 1 літр води);

– не вживати продукти після закінчення терміну придатності.

БЕРЕЖІТЬ СЕБЕ І СВОЇХ ДІТЕЙ!