Детальна інформації ЗА посиланням https://protezhub.com/
Гаряча лінія з питань протезування кінцівок: +38 (050) 177 68 39
«ПРОТЕЗ ХАБ» (Protez Hub) — це незалежна інформаційно-освітня ініціатива у сфері протезування та ортезування в Україні, що допомагає людям отримати зрозумілу та доступну інформацію про відновлення та реабілітацію.
Благодійна організація «Благодійний фонд «ПРОТЕЗ ХАБ» (Protez Hub) разом з Міністерством цифрової трансформації України, Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України та Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю розробили інформаційні буклети про державну програму протезування верхніх та нижніх кінцівок – від підготовки кінцівки до механізмів забезпечення додатковими засобами реабілітації (протезами, ортезами, допоміжними засобами реабілітації).
У матеріалах пояснюється:
- як підготувати культю до протезування;
- правила догляду за куксою, шкірою та протезом;
- профілактика фантомного болю;
- що таке остеоінтеграція, її переваги та недоліки;
- права пацієнта на вільний вибір протезиста чи підприємства;
- покрокові дії для підготовки та подачі документів;
- як діяти за потреби в протезуванні;
- як обрати протезиста чи протезне підприємство;
- як підвищується рівень інклюзивного сервісу в суспільстві (зокрема в закладах харчування).
ОСТЕОІНТЕГРАЦІЯ В УКРАЇНІ. ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ.
Після ампутації кінцівки більшості людей виготовляють індивідуальний протез, щоб відновити мобільність і незалежність у повсякденному житті. Протез містить куксо-приймальну гільзу і тримається за допомогою відповідної системи кріплення. У окремих випадках протезування не показане і використовуються інші допоміжні засоби реабілітації.
ЩО ТАКЕ ОСТЕОІНТЕГРАЦІЯ?
Остеоінтеграція – пряме структурно-функціональне поєднання між живою кісткою та біосумісним металевим (титановим) імплантом.
Остеоінтеграція – це відносно новий метод протезування кінцівок, який на сьогодні застосовується (з обмеженнями) у кількох країнах світу. Рутинного застосування остеоінтеграції на сьогодні не передбачено ніде.
Увесь процес остеоінтеграційного протезування вимагає мультидисциплінарного комплексного підходу до роботи з пацієнтом. Пацієнти, які наважуються на остеоінтеграційне протезування – це люди, які мають тривалий негативний досвід носіння традиційного протеза, спробували альтернативні рішення та ретельно ознайомлені з усіма ризиками остеоінтеграції.
ПЕРЕВАГИ ОСТЕОІНТЕГРАЦІЇ
1. Протез легко приєднується, не потрібно носити куксоприймальну гільзу.
2. Покращена амплітуда рухів.
3. Покращений м’язевий контроль.
4. Відсутність шкірних проблем, повʼязаних з носінням куксо-приймальної гільзи.
5. Покращена постава.
6. Пацієнти мають кращий фізичний контроль над своєю кінцівкою та протезом порівняно з тими, хто використовує традиційний протез із приймальною гільзою.
7. Прямий звʼязок між протезом і власною кісткою пацієнта забезпечує чудову стабільність, міцність і передачу енергії (при цьому сила мʼязів від кукси зменшується там, де вона зʼєднується з протезом). Зокрема, у пацієнтів, які пройшли остеоінтеграцію, різко покращилася пропріоцепція. Вібрації від дотику до імпланта (наприклад, під час удару об землю під час ходьби) можуть передаватися у кістку людини. Це допомагає пацієнтам ходити плавніше, відчувати себе більш стабільними та ефективно робити навантаження на протез.
Остеоінтегрований протез кінцівки усуває загальні проблеми, повʼязані з приймальними гільзами, зокрема: пощипування, пітливість, погана підгонка або потреба в частій заміні, додана здатність контролювати протез, відсутність довіри пацієнта до протезного виробу через проблеми з пересувенням, невралгія шкіри, подразнення, виразки.
Остеоінтегровані імпланти руки сумісні з біонічними протезами (протезами із зовнішнім джерелом живлення). Це дозволяє мʼязам у куксі взаємодіяти з протезом руки, щоб пацієнти могли активно рухати протезним ліктем, запʼястям і кистю.
Дослідження, проведене клінікою Radboudumc AOFE у 2011 році, яке порівнювало протезування традиційним шляхом та шляхом остеоінтеграції для людей з ампутованими кінцівками показало, що в осіб з остеоінтеграцією:
– використання протезів зросло з 56 до 101 години на тиждень;
– швидкість ходьби зросла на 32% і споживала на 18% менше енергії;
– рейтинг якості життя підвищився з 39 до 62 за 100-бальною шкалою.
НЕДОЛІКИ ОСТЄОІНТЕГРАЦІЇ
Найпоширенішою проблемою пацієнтів з остеоінтегрованим протевом є поверхневі та глибокі інфекції.
Остеомієліт – це гнійна інфекція кістки, яка може носити хронічний характер і яка важко лікується.
1. Постійна відкрита рана (отвір, стома), за якою пацієнт повинен регулярно доглядати з метою запобігання виникнення інфекцій (поверхневих та глибоких).
2. Обмеження у навантаженні (до 100 кг).
3. Не рекомендуються ударні види спорту.
4. Не рекомендується купання у прісній та забрудненій воді (за рік після операції можна час від часу купатись у чистій морській воді або у басейні з хімічно очищеною водою).
5. Ризик падіння і пошкодження імпланта/ перелому кістки.
6. Відсутність результатів незалежних досліджень на основі довгострокового спостереження (10+ років).
Згідно результатів дослідження, проведеним Бренмарком та іншими, яке відстежувало 51 пацієнта з імплантами за системою OPRA, 55% пацієнтів мали одну або більше поверхневі інфекції протягом цього періоду. Глибокі інфекції розвинулись у 8% пацієнтів. В одному випадку довелося виймати імплант.
Дослідження Тіландера, та інших опубліковане у 2017 році, яке включало відстежування пацієнтів протягом довшого періоду (від 7 до 10 років) показало, що ризик захворювання остеомієлітом при остеоінтеграції з часом зростає до 20%, а необхідність видалення імпланту – до 9%.
Середня тривалість відстежування пацієнтів під час досліджень ефективності та наслідків застосування остеоінтеграційного протезування – 2-5 років. Як показало дослідження Пландера та інших, довгострокове відстеження дозволить побачити ширшу картину наслідків втручання. Але навіть на основі існуючих досліджень кількість негативних наслідків була високою у співвідношенні до рівня покращення функціональності.
Якість кістки навколо імпланта впливає на процес остеоінтеграції, а також на ризик перелому кісток протягом багатьох років після операції. Недостатня мінеральна щільність кісткової тканини не дозволяє процесу остеоінтеграції відбутися, що призводить, до розхитування імпланта та до необхідності його видалення.
Проведення сканування кісток на етапі попереднього аналізу є важливою складовою для того аби переконатися, що кістка є достатньо міцною та зможе витримати навантаження імпланта.
Види спорту, при яких можливі удари, такі як біг, е протипоказаними, адже можуть зігнути або зламати імплант.
КОЛИ ОСТЕОІНТЕГРАЦІЯ ПРОТИПОКАЗАНА:
1. Наявність хронічної інфекції (активної або сплячі бактерії).
2. Наявність серцево-судинних захворювань.
3. Наявність інших захворювань, які можуть призвести до проблем із циркуляцією крові, загоєнням рани та кістки.
4. Остеопороз.
5. Когнітивні порушення (пацієнт не зможе дотримуватись інструкцій по догляду та реабілітації).
6. Сильний фантомний біль (6 або більше балів).
7. Паління.
8. Вага понад 100 кг (включно з вагою протеза).
9. Вік до 22 років.
10. Висока активність пацієнта (бажання бігати, брати участь в ударних видах спорту та купатися у прісноводних водоймах).
11. Від моменту ампутації/останньої ревізії пройшло менше року.
РЕГУЛЮВАННЯ ОСТЕОІНТЕГРАЦІЇ В УКРАЇНІ
В Україні пацієнт практично незахищений від впливу агресивної реклами та дезінформації стосовно остеоінтеграції. Переважно, постачальники послуг з остеоінтеграційного протезування не інформують пацієнтів про всі можливі ризики і малюють значно гарнішу картину, ніж вона є насправді.
У 2025 році Міністерство охорони здоровʼя України затвердило Порядок остеоінтеграційного протезування в Україні, якому повинні слідувати усі, хто здійнює таке протезування. Серед іншого, порядок передбачає:
– “Консультація та формування консультаційних висновків щодо рекомендованих методів протезування здійснюється протезистом-ортезистом, що має відповідний рівень освіти і досвід роботи безпосередньо в протезуванні не менше 5 років.”
– “Протезно-ортопедичні підприємства, які надають консультаційні висновки, не можуть забезпечувати особу протезом для постійного користування після імплантації остеоінтегративного імпланта.”
Остеоінтеграція – це рішення, до якого не можна ставитись легковажно, адже воно може нести серйозні ризики.