Skip to main content

ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Щодня медичні працівники піддаються впливу багатьох стресових чинників, які можуть негативно вплинути на їхнє фізичне здоров’я, психологічне благополуччя й емоційний комфорт, та як результат – призвести до синдрому емоційного вигорання. Це є вкрай небезпечним й часто вимагає втручання з боку кваліфікованих спеціалістів — медичних фахівців та психологів.

ЩО Ж ЦЕ ЗА СТАН?

ЕМОЦІЙНЕ ВИГОРАННЯ — це стан емоційного та фізичного виснаження, спричинений надмірним і тривалим стресом та порушує психологічне благополуччя особи.

ЧОМУ ТАК ВІДБУВАЄТЬСЯ?

Медичні працівники працюють із людьми в різних складних ситуаціях, постійно швидко аналізують великий обсяг інформації, невідкладно приймають рішення, налагоджують контакти, встановлюють підхід до пацієнтів та їхніх близьких.

У медичних працівників часто насичений робочий графік, систематичне протистояння стресовим ситуаціями, що вимагають невідкладного прийняття рішень і від яких залежить життя людини.

На жаль, медичні працівники також стикаються з необхідністю повідомити пацієнту невтішний діагноз, з втратами пацієнтів, та повідомляють про втрату родинам.

Високе робоче навантаження, конфліктні та стресові ситуації на робочому місці, сувора регламентація роботи, вкладання в неї особистих емоційних ресурсів при недостатньому визнанні та завищені очікування колег/близьких/пацієнтів – це чинники виникнення синдрому емоційного вигорання.

ПЕРЕДВІСНИКИ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ

Медичний працівник починає переносити роботу в особисте життя, вживати професійну термінологію в повсякденному спілкуванні, цікавитись станом пацієнта в позаробочий/вихідний час, бажання проводити більше часу на роботі.

В результаті медичний фахівець відчуває постійну втому, надмірну тривожність, відсутність професійної мотивації та задоволеності роботою, зниження концентрації уваги, головні болі, надмірну сонливість, соматичні розлади, можлива також поява шкідливих звичок.

Супутньо з емоційним вигоранням, або ж і незалежно від нього, в процесі фахового становлення може формуватись професійна деформація — тенденція розглядати світ крізь призму професійного досвіду, а не з більш збалансованої та виваженої точки зору. В обох випадках страждають не лише люди з цими станами, а і їхні близькі.

ЩО Ж РОБИТИ, ЩОБ ПОКРАЩИТИ СВІЙ СТАН?

  1. Слідкувати за графіком роботи. Варто утримуватися від надмірних навантажень й слідкувати за гігієною праці, пам’ятати про час на відпочинок, настільки, наскільки це можливо.
  2. Дотримуватися гігієни праці.
  3. Проводити достатню кількість часу з близькими.
  4. Ходити у відпустку.
  5. Дбати про дозвілля, інтереси у вільний від роботи час, хобі.
  6. Дотримуватися правил здорового харчування та фізичної активності.
  7. Давати собі час для саморозвитку й самопізнання.

 

Пацієнтам важливо пам’ятати, що головне завдання медичного працівника — надати якісні послуги в сфері охорони здоров’я. 

Останнім часом, коли вся медична система стикнулася з викликами пандемії та війни, і на медичних працівників покладено надзвичайно велике навантаження, ми маємо підтримувати їх, спілкуватися без тиску і агресії, а також з повагою ставитися до такої надскладної праці. 

 

Корисні матеріалі:

Вебінари від Центру громадського здоров’я МОЗ України:

ПРОФЕСІЙНЕ ВИГОРАННЯ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ. ПРОТИДІЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ВЛАСНОГО РЕСУРСУ

ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВʼЯ НА РОБОЧОМУ МІСЦІ 

ШКАЛА (ОПИТУВАЛЬНИК) ОЦІНКИ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ДЛЯ ПРОФЕСІЙНИХ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

 

Джерело інформації: офіційний сайт МОЗ України