ЯК ЗАНЯТТЯ СПОРТОМ ПОКРАЩУЄ ПСИХОЕМОЦІЙНИЙ СТАН ТА ЗМІЦНЮЄ ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я?
Не дарма кажуть – “У здоровому тілі здоровий дух”.
Аеробне та анаеробне фізичне навантаження (ходьба, біг, їзда на велосипеді, гра в теніс, фітнес-тренування вдома тощо) є корисним не тільки для фізичного, а й для психічного здоров’я.
ЯКІ БІОХІМІЧНІ ПРОЦЕСИ ЛЕЖАТЬ В ОСНОВІ ГАРНОГО НАСТРОЮ ПІСЛЯ ЗАНЯТЬ СПОРТОМ?
З точки зору біохімічних механізмів поліпшення настрою під час занять фізичною активністю викликане за рахунок впливу на гіпоталамус-гіпофіз-надниркову вісь, що зменшує фізіологічну реакцію на стресори (стресові чинники).
Після тренування у людини зменшується рівень стресогенних гормонів, таких як кортизол, адреналін, котехоламін та адренокортикотропін.
При вивільненні цих гормонів активуються рецептори у центрах винагороди, при цьому:
– підвищується задоволеність життям та настрій;
– покращується самооцінка, з’являється відчуття впевненості у собі;
– з’являється мотивація до дій;
– покращується якість сну;
– зменшуються ризики появи тривожних та депресивних розладів у дітей, підлітків та дорослих.
КОРТИЗОЛ є маркером стресу. Високий рівень цього гормону вранці пов’язаний з депресією та невротичними станами. Концентрація кортизолу в крові підвищується, коли організм виходить зі стану рівноваги, зокрема, і в момент заняття спортом. Однак у даному випадку його можна назвати корисним. Після тренування у підлітків та дорослих рівень гормону у крові спостерігається нижчим, аніж до тренування.
Також доведено, що кортизол залишається пригніченим протягом 24–48 годин після виснажливих фізичних вправ.
АДРЕНАЛІН, як і кортизол, теж виділяється наднирковими залозами у відповідь на стрес, в результаті чого ми відчуваємо збудженість та неспокій, прискорене серцебиття, дихання і стан “бийся або біжи”. Після фізичного навантаження рівень адреналіну теж спостерігається нижчим від початкового.
Водночас при зниженні рівня адреналіну та кортизолу збільшується рівень норадреналіну та “гормонів щастя” – СЕРОТОНІНУ та ЕНДОРФІНІВ.
Отже, заняття спортом може виступати в ролі захисного фактору від надмірного впливу гормонів стресу та подальшого розвитку психічних захворювань.
ЯКІ ВИДИ СПОРТУ КОРИСНІ ДЛЯ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ?
Дослідження доводять, що заняття спортом, особливо командними видами спорту, покращують психологічне благополуччя та асоціюються з кращим психічним здоров’ям загалом, порівняно з тими, хто не займаються фізичною активністю та ведуть сидячий спосіб життя.
Регулярне тренування та будь-які фізичні вправи сприяють полегшенню симптомів депресії та стресу, покращують якість життя загалом, зміцнюють самооцінку, соціальні навички та взаємодію з людьми, включаючи на роботі, а також позитивно впливають на успіхи у навчанні та на роботі.
У людей, у яких діагностовано захворювання, пов’язане із тривогою або стресом, покращуються когнітивні навички – пам’ять, словниковий запас та творче мислення.
Цікаво, що наразі існує зв’язок між типом фізичних вправ (спорт з м’ячем, аеробна активність, важка атлетика та танці) та психічним здоров’ям молоді.
В окремих дослідженнях командні види спорту більше пов’язані з покращенням психічного здоров’я, порівняно з індивідуальною фізичною активністю (біг, їзда на велосипеді, плавання тощо). Спорт з м’ячем і танці асоціюються з меншою кількістю симптомів депресії у молодих людей, які постійно відчувають стрес. Також учасники командних ігор спостерігають позитивний вплив на соціальне благополуччя, зокрема, міжособистісне спілкування та значне покращення настрою.
У дітей та підлітків будь-яка фізична діяльність (командні чи некомандні види спорту) пов’язана з вищим рівнем задоволеності життям та меншим шансом розвитку симптомів депресії.
Заняття будь-яким видом спорту у підлітковому віці також зменшує ризики майбутніх симптомів тривоги (включаючи панічний розлад, генералізований тривожний розлад, соціальну фобію та агорафобію) у ранньому дорослому віці та асоційоване з вищим рівнем емоційного благополуччя. Окрім того, у дітей та підлітків спостерігається позитивна кореляція між залученням до спортивної діяльності у дитинстві та кращими когнітивними здібностями у пізньому підлітковому віці. Водночас припинення заняття спортом змалечку пов’язане з більш високими симптомами депресії у майбутньому порівняно з тими, хто продовжував займатися; а постійна участь у командних видах спорту (але не в індивідуальних) у підлітковому віці асоційована з вищою самооцінкою, нижчим сприйняттям стресу та симптомів депресії у ранньому дорослому віці.
Це може бути пов’язано із заохоченням тренера, команди та гарними результатами на полі гри.
Про ВПЛИВ ФІЗИЧНИХ ЗАНЯТЬ НА ПСИХОЛОГІЧНИЙ РОЗВИТОК ДИТИНИ – ЯК СПОРТ СПРИЯЄ ПОКРАЩЕННЮ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВʼЯ – читати
РЕКОМЕНДАЦІЇ
Останнім часом кількість психічних захворювань зростає щороку.
Спорт допоможе знизити поширеність психічних розладів у світі, зокрема, в Україні.
Фізична активність – це не просто шлях до здорового тіла, але і до здорового розуму.
Не забувайте доглядати за своїм психічним здоров’ям так само, як і за фізичним.
Рухайтесь, тренуйтеся, оточуйте себе позитивом і пам’ятайте:
ваше щасливе тіло – це щасливий розум.
Розпочніть заняття спортом сьогодні!
Також, за ініціативи першої леді Олени Зеленської була розроблена Національна програма психічного здоров’я та психосоціальної підтримки громадян “Ти як?“ .
Завданням програми, над якою спільно працюють фахівці міністерств, ВООЗ та громадського сектору, є створення системи сервісів і послуг, які зможуть підтримати людину, коли вона не справляється самостійно.